Євген Пенцак: Нам варто задуматись над генеруванням нових ідей для бізнесу, над створенням нових стартапів. Це те, над чим ми маємо працювати в першу чергу

Про перспективи залучення інвестицій в Україну та значення бізнес-освіти для малого бізнесу розмовляємо з Євгеном Пенцаком - професором фінансів, експертом з фінансового, інвестиційного та ризик-менеджменту, керівником програми Master of Banking and Finance [MBF] kmbs


Нещодавно прочитала, що у вересні 2017 року Україна увійшла в рейтинг одних з найперспективніших країн Східної Європи у які варто інвестувати. Чому і які галузі нашої економіки вартують аби в них вкладати гроші?

Відвідуючи різні міжнародні конференції, спілкуючись з представниками міжнародних інвестиційних груп, фінансових установ, починаючи з 2014 року, до України ставилися досить прохолодно, тому що була незрозуміла політична ситуація з   російською агресією на сході України, і практично всі інвестиційні проекти були призупинені або закриті. Лише з кількома провідними українськими компаніями продовжували працювати західні інвестори. 


Нещодавно, відвідуючи голландські інвестиційні та комерційні банки, міжнародні фінансові інституції, помітив, що ситуація справді змінилась. На Україну починають відкривати позиції, хоч і зазначають, що ризики девальвації доволі високі. 

Головний пріоритет, куди будуть інвестувати й заходити західні інвестори, бо вони бажають сюди заходити, - це сектор пов’язаний з агровиробництвом та агропереробкою, а також сектори економіки, які спрямовані на експорт. Це для нас найкраще поєднання - агро і експортоорієнтовані галузі. 


IT-галузь є дуже перспективна, але питання ІТ західні інвестори можуть вирішити в себе. Зараз голландська економіка розвивається найшвидшими темпами в Європі. Інші європейські економіки також обрали досить потужний старт. Крім того,  повсюди не вистачає кваліфікованих кадрів, тому я думаю, що міграційні тенденції в Україні лише посиляться. Специфікою ІТ-сектору є проблема переманювання фахівців з однієї компанії в іншу, там люди не так тримаються компанії, як за свої компетенції.

Як можна підвищити інвестиційну привабливість українського бізнесу?

Зараз інвестиційної привабливості можна досягнути за допомогою внутрішнього фінансового ресурсу. Є фінансово-промислові групи, власники яких володіють великими бюджетоутворюючими підприємствами. В західному регіоні таких підприємств мало, однак в центральній та східній Україні достатньо.


Раніше український бізнес працював за формулою: заробив в Україні, вивів на свої офшори та перевів  в швейцарські чи інші банки. Уже звідти ці так звані олігархи можуть формувати свій пакет нерухомості чи іншого роду інвестиційні портфелі. Але у зв’язку з санкціями Сполучених Штатів, Швейцарії, стосовно своїх громадян, які не сплачують податків, почався глобальний світовий прес проти відмивання капіталу. У першу чергу взялися за офшорні компанії: якщо ти хочеш працювати на глобальному рівні - в тебе немає бути офшорних бізнесів, з доходів яких ти не сплачуєш податки. 


Західним інвестиційним банкам український капітал став нецікавий, оскільки він в світі  зараз дешевий і легкодоступний. Таким чином українські бізнеси переорієнтувалися з інвестицій або виводу капіталу назовні, в інвестиції всередині країни. В нас для цього є достатньо ресурсу. Нам варто задуматись над генеруванням нових ідей для бізнесу, створенням нових стартапів. Це те, над чим ми маємо працювати.

 

 

Якщо йти в керунок малого бізнесу, яку бачите перспективу розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, та як оцінюєте проблеми з якими він стикається?

Проблеми пов’язані з тим, що  малі бізнеси мають бути інноваційними і гнучкими, а це інвестиції в освіту. Це перше, за що має дбати держава аби покращувати інвестиційне поле. Розвиток в світі високих технологій призведе до автоматизації величезної кількості бізнес-процесів. І тут перевага не на нашій стороні. В нас малий бізнес немає легкого доступу до великого капіталу і тому ринок заполонить більш дешева продукція з Китаю чи Європи.


Для малого бізнесу перспективи є там, де задіяні інтелектуальна праця, дизайнерське мислення, розуміння проблем клієнтів з якимись нішевими потребами, які вимагали б від великих компаній швидкого переналагодження обладнання, використання ексклюзивної сировини. На мій погляд, є велика перспектива для малого українського бізнесу. Дешева робоча сила хоча вже й починає зростати в ціні у зв’язку з міграційними процесами,  все ще залишається однією з найдешевших в Європі. 


Українці є достатньо підприємливими і можуть вишукувати можливості для того, аби знаходити різні  маленькі  проекти, за які не будуть братися західні компанії, які поставили своє виробництво на великий потік. 


Перспективи є. Треба лише знаходити різні можливості, навчати свій персонал чомусь унікальному. Це те, що відповідає концепції маркетингу “Диференціюйся або помри” - робити щось унікальне і шукати партнерів на Заході, яким можна збувати продукцію. Як я вже зазначав, експортно-орієнтовані компанії мають можливість фінансуватися західними установами на дуже привабливих умовах. 

На завершення, яку бачите роль бізнес-освіти в розвитку малого бізнесу? 

Світ розвивається так швидко, що малий бізнес вже не може працювати на автопілоті. Малий бізнес часто порівнюють з маленькими човниками в океані, середній бізнес - з корабликами, великий бізнес - з крейсерами. Якщо є шторм, то зрозуміло, що  в першу чергу постраждають маленькі кораблики, які не мають відповідних ресурсів,  управлінських навичок, досвіду роботи в умовах росту та кризи. Якщо маленький човник не може швидко стати корабликом чи великим крейсером, то треба навчити свою команду дивитися вперед і бачити попереду загрозу. Це якраз і є завдання бізнес-освіти. 


На жаль, поки що наша освітня система не перебудувалась так, як швидко переорієнтовуються західні університети, де всі надбання науки, передові бізнес-практики можна отримати прямо за лавою студентів. В нас ці процеси уповільнені. 

 

Лідируюче місце в освіті має бути за бізнес-школами. Бізнес-школи можуть активно співпрацювати  з університетами, ставити задачі для різних підрозділів аби викладачі в університеті не розв’язували якісь абстрактні проблеми, які були притаманні бізнесу 50 чи 100 років тому, а робили те, що бізнес потребує зараз. Зв’язок університетів з бізнесом, бізнес-школами допоможе вирішити ті проблеми, які зараз цікавлять бізнес, з допомогою  кращих аналітичних моделей та бізнес-практик.  

Розмовляла Ольга Гординська

 

Фото Антоніна Кореневська

Громадська школа бізнесу - бізнес-школа, орієнтована на співпрацю з державними органами влади з метою прискорення розвитку бізнесу та створення культури розвитку у суспільстві. Бізнес-школа фокусується на створенні освітніх центрів для підприємців та бізнесу у формі державно-приватного партнертства, щоб підприємці не лише розвивались самі, але і розвивали суспільство, яке їх оточує, і ефективно розвивали свою країну.

79035, Україна, м. Львів,

вул. Зелена, 109

4-й поверх,офіс 428

Електронна адреса: 

bc-school@bc-school.com.ua

Контактна особа:

 

Руслан Бельтюков

+380 067 674 17 17
ruslan.beltyukov@uabl.org

© Business Community School, 2018. Усі права захищено.

  • Black YouTube Icon